Страница: 1/4
Поняття зрілості плода визначається рядом характерних ознак: строком вагітності і показниками фізичного розвитку плода, що забезпечують його внутрішньоутробне існування.
Плід, який народився відповідно до строків, найчастіше вважають зрілим. Дані про тривалість вагітності суперечливі. Проте в більшості випадків вагітність триває 10 акушерських (місячних) місяців, тобто 280 діб (1 місячний місяць дорівнює 28 добам), якщо її початок визначати від 1-го дня останньої менструації (або 9 календарних місяців).
Дітей, які народилися в період від 38 до 42 тиж, вважають доношеними; вони мають всі ознаки фізичного розвитку, характерні для зрілого плода.
Довжина (зріст) зрілого доношеного плода — 47—55 cm і більше, в середньому 50—52 см. Маса тіла зрілого плода становить 2500 — 4000 г і більше, а в середньому — 3200— 3500 г. Слід визнати, що довжина плода є величиною більш постійною, ніж маса тіла, і правильніше відповідає строкові вагітності, а також ступеню зрілості плода. На практиці нерідко трапляються випадки невідповідності строку вагітності ступеню зрілості плода. Іноді доношений плід має ознаки незрілості (завдовжки менше як 47 см, а маса тіла — 2500 г і менше), і, навпаки, дитина, що народилася дещо раніше строку (раніше ніж 38 тиж), може бути зрілою. Такий стан часто зумовлюється шкідливими факторами зовнішнього впливу (умови праці, побуту), а також станом здоров'я матері (екстрагенітальні захворювання, ускладнення вагітності тощо).
Окрім маси тіла і довжини плода про його зрілість роблять висновок і за іншими об'єктивними ознаками. У зрілого (доношеного) плода груди опуклі, пупкове кільце розташоване посередині між мечовидним відростком і лобком; шкіра блідо-рожева, має добре розвинуту підшкірну основу. На шкірі є залишки сироподібної речовини. Пушок є лише на плечах і верхній частині спини; довжина волосся на голівці може досягати 2 см, нігті заходять за нігтьові фаланги. Вушні і носові хрящі пружні. У хлопчиків яєчки опущені в мошонку, у дівчаток малі статеві губи і клітор прикриті великими статевими губами. Зрілий новонароджений активно рухається, голосно кричить, очі в нього відкриті. Добре ссе груди. М'язовий тонус і рухи мають достатню силу.
Голівка зрілого плода.
Голівка плода складається з лицьової і мозкової частин. Лицьова частина черепа відносно невелика, і її кістки між" собою з'єднані досить міцно. Мозкова складається з 7 кісток: дві лобові, дві скроневі, дві тім'яні і одна потилична кістка (мал. 12,13). Кістки мозкової частини черепа з'єднані між собою фіброзними перетинками — швами. Завдяки цьому кістки мають змогу в процесі пологів дещо зміщуватися відносно одна одноЙРозрізняють такі шви: 1) стрілоподібний (між двома тагяними кістками); 2) лобовий (між двома лобовими кістками); 3) вінцевий (між лобовими і тім'яними кістками); 4) потиличний, або ламбдоподібний (між потиличною і тім'яними кістками).
Місця перетину швів називають тім'ячками. Практичне значення мають велике і мале тім'ячки. Велике (переднє) тім'ячко має форму ромба, розташоване в місці перетину вінцевого, лобового і стрілоподібного швів. Його розміри 2 cm X 1,5 см. Мале (заднє) тім'ячко міститься там, де перетинаються стрілоподібний і потиличний шви. Воно має трикутну форму і розмір 0,5 см X 0,5 см.
Стрілоподібний шов, велике і мале тім'ячки здебільшого є тими розпізнавальними пунктами, які відіграють важливу роль у діагностиці головного переддежання при піхвовому дослідженні під час пологів.
Розміри голівки і тулуба зрілого плода. Голівка доношеного плода має такі розміри:
1) прямий — відстань від перенісся до потиличного горба (вона дорівнює 12 см, окружність голівки при цьому становить 34 см);
2) великий косий — відстань від підборіддя до потиличного горба (вона дорівнює 13—13,5 см. Окружність голівки — 38—42 см);
3) малий косий — відстань від підпотиличної ямки до переднього кута великого тім'ячка (вона дорівнює 9,5 см, окружність голівки — 32 см);
4) середній косий — відстань від підпотиличної ямки до межі волосистої частини лоба (вона дорівнює 10 см, окружність голівки — 33 см);
5) вертикальний, або прямовисний,— відстань від під'язикової кістки до центра великого тім’ячка (вона дорівнює 9,5 см, окружність голівки – 32 см)
6) малий поперечний – відстань між віддаленими точками вінцевого шва (вона дорівнює 8 см);
7) великий поперечний – відстань між найбільш віддаленими точками тім’яних горбів (вона дорівнює 9 – 9,5 см).
На тулубі зрілого плода розрізняють:
розмір плічок – поперечник плечового пояса – 12 см;
окружність плечового пояса – 35 см;
поперечний розмір сідниць – 9 – 9,5 см; окружність – 28 см.
ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ
Діагностика вагітності здійснюється на підставі скарг, даних анамнезу, загального огляду, спеціального зовнішнього і внутрішнього (піхвового) акушерського досліджень і даних додаткових методів дослідження.
Залежно від строку вагітності ознаки поділяють на сумнівні, ймовірні і достовірні (безсумнівні).
У ранні строки діагноз вагітності встановлюють на основі сумнівних та ймовірних ознак. Сумнівні суб'єктивні ознаки вагітності: нудота (особливо вранці), блювання, зміни апетиту, зіпсуття смаку, зміна нюхових відчуттів (відраза до різноманітних запахів), підвищена втомлюваність, дратівливість, сонливість. До сумнівних об'єктивних ознак належать: збільшення живота, пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, поява рубців вагітності на шкірі живота.
Ймовірні ознаки вагітності - це об'єктивні зміни з боку статевих органів та молочних залоз. До них належать: припинення менструації, ворушіння плода, збільшення молочних залоз і виділення молозива із сосків, розпушення і ціаноз слизової оболонки піхви і шийки матки, зміна величини, форми і консистенції матки.
Зміни в матці виявляють під час піхвового дослідження. Однак і перед цим у будь-який строк вагітності оглядають слизову оболонку піхви і шийки за допомогою дзеркал. При цьому визначають колір слизової оболонки, її стан, а також наявність різних патологічних змін (поліпи, ерозія шийки тощо).
Основні ознаки, що вказують на зміну форми і консистенції матки у зв'язку з вагітністю, виявляють під час піхвового дослідження. Збільшення матки може бути помітним з 5—6-го тижня. Для вагітності характерні розм'якшення матки, особливо навколо перешийка, деяка рухливість, зміна консистенції, зростання одного з кутів матки.
У деяких випадках діагностика вагітності в ранні строки може грунтуватися на даних лабораторних методів дослідження. За допомогою біологічного методу (на жабах, кролицях, нестатевозрілих білих мишах), використовуючи сечу вагітних, можча точно встановити діагноз. Іноді вдаються до імунологічних проб на вагітність із застосуванням спеціальних діагностикумів.
Останнім часом для достовірної діагностики вагітності в ранні строки або уточнення строку широко використовується метод ультразвукового сканування.
Достовірні ознаки вагітності безсумнівно свідчать про наявність плода в матці. До них належать: визначення частин плода, відчуття його ворушіння, вислуховування серцевих тонів плода.Широке використання електро- і фонокардіографії, ультразвукового сканування також дають змогу точно визначити наявність вагітності.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАГІТНИХ І РОДІЛЬ
Методику дослідження в цьому разі розуміють як послідовність, з якою обстежують вагітну. Це дає змогу визначити наявність вагітності, строк надання допологової відпустки і строк пологів, а також виявити несприятливі чинники, які діють на організм матері і плода, намітити правильний план ведення вагітної.
Спочатку з'ясовують паспортні дані, місце роботи і професію (чи є шкідливі фактори виробництва), скарги, захворювання, перенесені в дитинстві та зрілому віці, а також під час вагітності; спадкові фактори у жінки та в її чоловіка. Далі звертають увагу на характер специфічних функцій жіночого організму (менструальної, статевої, репродуктивної і секреторної), минулі гінекологічні захворювання.
Під час опитування величезне значення має з'ясування даних про репродуктивну функцію: кількість, перебіг і результат попередніх вагітностей (ускладнення, маса плода, чи були оперативні втручання і післяпологові захворювання).
Докладні дані збирають протягом всієї вагітності, уточнюють дату першого ворушіння плода.
При загальному об'єктивному дослідженні звертають увагу на зріст, масу тіла, форму живота, стан шкірних покривів, видимих слизових оболонок і молочних залоз. Далі досліджують серцево-судинну та інші системи за загальноприйнятими методиками. Під час об'єктивного дослідження потрібно виявити екстрагенітальні захворювання, які можуть ускладнити перебіг вагітності і пологів.
Спеціальне акушерське дослідження включає зовнішнє, внутрішнє дослідження і додаткові методи (ЕКГ, УЗД, кардіотокографію тощо).
Зовнішнє акушерське дослідження здійснюють шляхом огляду, вимірювання, пальпації та аускультації.
При огляді звертають увагу на форму живота (відвислий або гострий), стан черевного преса, форму крижового ромба (верхівка його відповідає остистому відросткові V поперекового хребця, а нижній кут — верхівці крижа; бічні кути — задньоверхнім остям клубових кісток). При нормальних розмірах таза його форма наближується до квадрата, розміри якого становлять 11 см X 10 см. Під час зовнішнього акушерського дослідження виміри проводять сантиметровою стрічкою і акушерським циркулем (газоміром). Визначають розміри великого таза, на підставі чого можна зробити висновок про величину і форму малого таза. Під час обстеження вагітна повинна лежати на спині. Визначають такі розміри: distantia spinarum — відстань між передньоверхніми остями клубових кісток (25—26 см);
Реферат опубликован: 1/06/2005 (14020 прочтено)