Родовые травмы и послеродовые болезни 4 ступени

Страница: 5/5

піднятому положенні.

Профілактика й лікуван­ня тріщин сосків. Запобіганню тріщинам сосків сприяє догляд за молочними залозами під час вагітності, правильне году­вання дитини. Має значення щоденне обми­вання прохолодною водою і обтирання мо­лочних залоз грубим рушником; якщо на сосках є кірочки (з виділюваного молозива) рекомендується обмивання сосків 1% розчином борної кислоти.

При годуванні треба стежити за тим, щоб дитина брала сосок разом з навколососковим кружком. Дуже важливе утримання молочних залоз матері-годувальниці в цілковитій чистоті.

При виникненні тріщин рекомендується годувати через накладку. При годуванні соски обробляють розчином пеніциліну (10 000 одиниць на 1 мл фізіологічного розчину), тріщини припудрюють порошком білого стрептоциду. Можна користуватися спиртовим розчином метиленової синьки.

Лікування маститів. На початку захворювання можна при­кладати до молочної залози пузир з льодом. Спочатку на залозу накла­дають пов'язку, яка фіксує її в трохи піднятому стані (мал. 14).

Можна почати лікування з зігрівальних компресів з маззю Вишнев-ського або камфорною олією. Водночас призначають внутрім'язово пені­цилін (400 000—5000 000 одиниць на добу). З успіхом застосовують сульфані­ламідні препарати. Звичайно таке лікування приводить до одужання. Якщо зворотний розвиток інфільтрату затримується, застосовують авто­гемотерапію. Важливою умовою лікування є спорожнення молочної за­лози. Тому, якщо нема нагноєння, продовжують прикладати до груді дитину або користуються молоковідсосом.

При гнійному маститі проводять хірургічне лікування (розрізування гнійника), при невеликому гнійнику можна обійтися відкачуванням гною за допомогою шприца з дальшим введенням пеніциліну в порожнину, яка утворилася.

ПІСЛЯРОДОВІ УСКЛАДНЕННЯ І ЗАХВОРЮВАННЯ НЕІНФЕКЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

В післяродовому періоді нерідко спостерігаються розлади сечови­пускання і затримка випорожнення. При правильному веденні післяро­дового періоду ці розлади легко усуваються.

Рідко спостерігається родовий шок, повітряна емболія, післяродова еклампсія, післяродові психози.

Родовий шок. Після важких, болісних або швидких родів, акушерських операцій, які проводяться без наркозу, при грубому витис­канні посліду за Креде може настати родовий шок. Шок настає слідом за народженням плода або після того, як відійде послід. Шок може виник­нути без попередньої втрати крові. Однак кровотеча, яка ослаблює орга­нізм, полегшує виникнення шоку.

У жінки раптом виникають збліднення шкіри і видимих слизових, запаморочення, нудота, блювання, холодний піт; пульс нитковидний, ар­теріальний тиск падає. Нерідко настає непритомність.

Лікування. Підшкірне пантопон, зігрівання хворої, перели­вання крові, внутрівенне введення глюкози, серцеві засоби (камфора, ко­феїн).

Повітряна емболія. Якщо в зяючі вени післяродової матки потрапить повітря, то воно через нижню порожнисту вену проникає в серце і легеневу артерію. У жінки виникає тяжкий стан (блідість, роз­ширення зіниць, падіння серцевої діяльності й дихання), і вона швидко гине.

Повітряна емболія належить до числа рідких ускладнень. Вона може виникнути в момент акушерських операцій (повернення плода, ручне ві­докремлення плаценти та ін.) при передлежанні плаценти й атонії матки.

Післяродові психози. В післяродовому періоді іноді ви­никає загострення раніше перенесеної шизофренії, маніакальнодепресивного психозу й інших захворювань. Іноді психози вперше з'являються після родів. Післяродові психози тепер є великою рідкістю.

При виникненні ознак психозу необхідно терміново викликати ліка­ря і встановити за хворою постійний нагляд. Хвору ні на хвилину не за­лишають саму, тому що можливі нещасні випадки. Хвору звичайно пере­водять у психіатричний заклад.

Реферат опубликован: 15/06/2005 (15021 прочтено)